Середа, 02 грудня 2020

Lex Portus

Joanna Siekiera*.

French EEZs in the Pacific in the context of ocean change

View full text

Suggested citation:

Siekiera, J. (2020). French EEZs in the Pacific in the context of ocean change. Lex Portus, no. 1, 7-22. https://doi.org/10.26886/2524-101X.1.2020.1

*Joanna Siekiera, Doctor of Public Policy, International Lawyer at the Faculty of Law, member of the Bergen Pacific Studies Research Group at the University of Bergen (1, Magnus Lagabøtesplass, 5020 Bergen, Norway).

 

ABSTRACT

France is present in the Pacific region via its overseas collectivities being French Polynesia, New Caledonia, and Wallis & Futuna. This geostrategic region is also called the Blue Pacific bearing in mind its enormous maritime areas in comparison to the land. 93% of French Exclusive Economic Zones (EEZs) are located in the Indian and Pacific Oceans. The area itself is home to 1.5 million French people, as well as 8,000 soldiers stationed in the region. It has also become a strategical and global economy’s centre of gravity, which had shifted from the Atlantic to the Pacific. The maritime trade routes linking Europe and the Persian Gulf, via the Indian Ocean and South-East Asia, to the Pacific Ocean, have become very important. The Pacific’s growing share of world trade and investment means that it is at the forefront of globalization. Therefore further research on this geopolitical region seems to be crucial and requires deeper analysis, also when it comes to the discipline of public international law and international relation. Ocean change is now the biggest threat facing the Pacific islands because of the loss of territory, and thus sovereignty of the submerged states. Another factor is the downsizing of EEZs and possible and already existing political tensions between France and its collectivities and the rest of the countries in the region.

The key words: France, EEZ, Pacific, South Pacific, climate change, ocean change.

 

REFERENCES

About MSG. Melanesian Spearhead Group Secretariat. Retrieved from https://www.msgsec.info/about-msg/ (2020, January, 5).

Accord sur la Nouvelle-Calédonie of 5 May 1998.

greement establishing the South Pacific Commission, 1947 (the Governments of Australia, the French Republic, the Kingdom of the Netherlands, New Zealand, the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland, and the United States of America). Retrieved from: http://bif.lrd.spc.int/wp-content/uploads/Canberra-Agreement.pdf (2020, January, 10).

Areas of France’s maritime spaces of sovereignty and jurisdiction. Limites Maritime. Retrieved from: https://maritimelimits.gouv.fr/resources/areas-frances-maritime-spac­es-sovereignty-and-jurisdiction (2020, January, 24).

Attachment to the PIDF Charter: Schedule 2: Foundational PIDF Members and Development Partners.

Bastien, A. (2020). Interview made by the author in Paris, France on 28.01.2020.

Bell, J.D., Reid, C., Batty, M., et al. (2013). Climatic Change, 119, 1.

Bouvier, V. (2017). La France puissance maritime enjeux atouts stratégie. Revue juridique, politique et économique de NouvelleCalédonie, 29.

Charter of the Pacific Islands Development Forum of 4 September 2015.

Chéné du, A. (2002). Le Pacifique et la France. Hèrmes, 32-33, 495-512. https://doi.org/10.4267/2042/14407

Claudio, C. (2013). From green to blue economy. Philippine Daily Inquirer, 23.06.2013.

Convention on the Law of the Sea, 1982 (United Nations). The official website of UN. Retrieved from: https://www.un.org/depts/los/convention_agreements/texts/unclos/unclos_e.pdf (2019, December, 15).

First Regional Conference of Heads of Agriculture & Forestry Services by Secretariat of the Pacific Community. Heads of Agriculture and Forestry Services. Regional Conference, Secretariat of the Pacific Community, Suva 2005. (Secretariat of the Pacific Community).

Firth, S., von Strokirch, K. (1997). A Nuclear Pacific, in: The Cambridge History of the Pacific Islanders. Denoon, D., M. Meleisea, M. (ed.), Cambridge University Press, Cambridge.

Forum Foreign Ministers Meeting –Outcomes, Pacific Islands Forum Secretariat, Suva, Fiji, 11 August 2017.

Fry, G., Tarte, S. (2015). The New Pacific Diplomacy. Australian National University Press, Canberra.

Gerrard, M.B., Wannier, G.E. (2013). Threatened Island Nations: Legal Implications of Rising Seas and a Changing Climate. Cambridge University Press, Cambridge.

Hau’ofa, E. (1994). Our Sea of Islands. The Contemporary Pacific, 6.

Hollande, F. (2016). Speech to the Elected Members of the Assembly of French Polynesia, 22 February 2016.

Hvidig, E. (2003). Both Sides of the Beach: Knowledges of Nature in Oceania. In: Selin, H. (ed.). Nature Across Cultures: Non-Western Views of the Environment and Nature, Kluwer Academic, Dordrecht.

International legally binding instrument under the United Nations Convention on the Law of the Sea on the conservation and sustainable use of marine biological diversity of areas beyond national jurisdiction of 24 December 2017 (A/72/L.7).

Jedrusik, M. (2005). Wyspy tropikalne. W poszukiwaniu dobrobytu. [Tropical Islands. In search of prosperity]. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warsaw. [in Polish].

Koop, F. (2020). 2020 Will Shape the Future of the Oceans. The Maritime Executive. Retrieved from: https://www.maritime-executive.com/editorials/2020-will-shape-the-fu­ture-of-the-oceans (2020, January, 24).

La zone indopacifique: une priorité pour la France. Ministère de l’Europe et des Affaires étrangères. Retrieved from: https://www.diplomatie.gouv.fr/fr/dossiers-pays/asie-oceanie/la-zone-indopacifique-une-priorite-pour-la-france/ (2019, December, 29).

Lecornu, S. (2017), unpublished data, interview.

Ligaiula, P. (2018). France calls for strong collaboration to combat IUU. Pacific Islands Oceanic Fisheries Management, 12.12.2018. Retrieved from: http://www.tunapacific.org/2018/12/12/france-calls-for-strong-collaboration-to-combat-iuu/ (2019, December, 28).

Lorgeoux, J., Trillard T. (2011). Maritimisation: la France face à la nouvelle géopolitique des océans. Rapport d´information, No. 674.

Maclellan, N. (2018). France and the Blue Pacific. Asia & the Pacific Policy Studies, 5, 3.

Maclellan, N. (2013). Hijacking Decolonisation: French Polynesia at the United Nations. Inside Story, 31.05.2013.

Member Committees. Pacific Economic Cooperation Council. Retrieved from: https://www.pecc.org/about/member-committees#France (2020, January, 6).

Memorandum of Understanding Establishing the Polynesian Leaders Group, 2011 (Tonga, Tuvalu, Cook islands, Samoa, Niue, American Samoa, French Polynesia and Tokelau).

Overview. Pacific Islands Development Forum. Retrieved from: http://pacificidf.org/over­view/ (2020, January, 7).

Pacific Islands News Association (2016) FSM, PNG and Solomon Islands on the cusp of historic milestone for extended continental shelf in the Ontong Java Plateau maritime area under the UNCLOS. Retrieved from http://www.pina.com.fj/?p=pacnews&m=read&o=69479034557a11d289de452e51ac11 (2019, December, 27).

Pau‐Langevin, G. (2014). Speech to French Senate Debate on “les Zones Économiques Exclusives Ultramarines”, 18.06.2014.

Quanchi, M. (2008). End of an Epoch: Towards Decolonisation and Independence in the Pacific. Agora, 43, 4.

Regnault, J‐M. (2013). L’ONU, la France et les Décolonisations Tardives: l’exemple des Terres Françaises d’Océanie. Presses universitaires d’Aix‐Marseille, Aix‐en‐Provence.

Report of the Secretary-General on Regional and sub-regional inputs E/CN.18/2011/3, 2010. (United Nations).

Roger, P. (2017). Colonisation: les propos inédits de Macron font polémique. Le Monde, 16.02.2017.

Sarkozy, N. (2010). Voeux à la France d’Outre‐mer. Saint Denis de la Réunion, 19 January 2010.

Scottie, A. (2020). The Pacific Ocean is so acidic that it’s dissolving Dungeness crabs’ shells. CNN Edition, 27.01.2020.

Sibert, J., Senina, I., Lehodey. P., Hampton. J. (2012). Shifting from marine reserves to maritime zoning for conservation of Pacific bigeye tuna (Thunnus obesus). PNAS, 30.10.2012, 109, 44.

Siekiera, J. (2019). Legal Consequences of Ocean Change in the South Pacific – Outline of the Problem. Lex Portus, 19, 5, 7-20. https://doi.org/10.26886/2524-101X.5.2019.1

Taylor, M. (2019). GRIFFITH ASIA LECTURE 2019 – Delivered by the Secretary General of the Pacific Islands Forum, Dame Meg Taylor, Griffith University, Brisbane, Australia, 11 November 2019.

 

Сіекіера Й. Французькі ВЕЗ у Тихому океані у контексті змін океану. – Стаття.

Франція є присутньою у Тихоокеанському регіоні завдяки своїм закордонним спільнотам, таким як Французька Полінезія, Нова Каледонія, а також Уолліс і Футуна. Цей геостратегічний регіон іменується також Блакитним Тихим океаном, з огляду на його величезні, порівняно із сушею, морські райони. 93% французьких виключних економічних зон (ВЕЗ) розташовані в Індійському і Тихому океанах. У регіоні проживає 1,5 млн французів, а також 8 тис. дислокованих у ньому військовослужбовців. Крім того, він став центром тяжіння стратегічної і глобальної економіки, що перемістився з Атлантики до Тихого океану. Морські торговельні шляхи, що пов’язують Європу і Перську затоку через Індійський океан і Південно-Східну Азію з Тихим океаном, набули надзвичайно важливого значення. Зростаюча частка Тихого океану у світовій торгівлі та інвестиціях означає, що він займає лідируючі позиції у глобалізаційних процесах. У зв’язку з цим подальші дослідження даного геополітичного регіону є вкрай важливими і вимагають більш глибокого аналізу, у т.ч. стосовно дисципліни публічного міжнародного права і міжнародних відносин. Зміна океану на теперішній час – найбільша загроза для островів Тихого океану через втрату території і, отже, суверенітету держав, що поглинаються водою. Іншим фактором є зменшення ВЕЗ та можливої і вже існуючої політичної напруженості між Францією та її спільно­тами, а також іншими країнами регіону.

Ключові слова: Франція, ВЕЗ, Тихий океан, південна частина Тихого океану, зміна клімату, зміна океану.

 

Сиекиера Й. Французские ИЭЗ в Тихом океане в контексте изменений океана. – Статья.

Франция присутствует в Тихоокеанском регионе благодаря своим зарубежным сообществами, таким как Французская Полинезия, Новая Каледония, а также Уоллис и Футуна. Этот геостратегический регион именуется также Голубым Тихим океаном, учитывая его огромные, по сравнению с сушей, морские районы. 93% французских исключительных экономических зон (ИЭЗ) расположены в Индийском и Тихом океанах. В регионе проживает 1,5 млн французов, а также 8 тыс. дислоцированных в нем военнослужащих. Кроме того, он стал центром притяжения стратегической и глобальной экономики, переместившимся из Атлантики в Тихий океан. Морские торговые пути, связывающие Европу и Персидский залив через Индийский океан и Юго-Восточную Азию с Тихим океаном, стали чрезвычайно важны. Растущая доля Тихого океана в мировой торговле и инвестициях означает, что он занимает лидирующие позиции в глобализационных процессах. В связи с этим дальнейшие исследования данного геополитического региона представляются крайне важными и требуют более глубокого анализа, в т.ч. в том, что касается дисциплины публичного международного права и международных отношений. Изменение океана в настоящее время – самая большая угроза для островов Тихого океана из-за потери территории и, следовательно, суверенитета затонувших государств. Другим фактором является сокращение ИЭЗ и возможной и уже существующей политической напряженности между Францией и ее сообществами, а также остальными странами региона.

Ключевые слова: Франция, ИЭЗ, Тихий океан, южная часть Тихого океана, изменение климата, изменение океана.

.

Адреса редакції

м. Одеса, Україна
Фонтанська дорога, 23
Національний університет «Одеська юридична академія»,
Кафедра морського та митного права

Відповідальний секретар журналу – д.ю.н., с.н.с., доцент, завідувач лабораторії кафедри морського та митного права, доцент кафедри
Аверочкіна Тетяна Володимирівна

(096)361-39-75, (095)943-84-95

info@lexportus.net.ua