Субота, 20 липня 2019

Поточний випуск

Lex Portus 3(17)' 2019

Inna Boyko*. Case Law of the International Tribunal For the Law of the Sea

View full text

Suggested citation:

Boyko, I. (2019). Case law of the International tribunal for the law of the sea. Lex Portus, no. 2, 27-40. https://doi.org/10.26886/2524-101X.2.2019.2

*Inna Boyko, PhD in Political Sciences, Docent, Associate Professor of the Department of Maritime Law of the National University “Odessa Maritime Academy” (8, Didrikhson St., Odessa, Ukraine).

 

ABSTRACT

The author of the paper within the framework of scientific and practical discussions about the essence of law-making of international judicial institutions has proved that the judicial practice of the International Tribunal for the Law of the Sea is based on the case law. It is determined that international bodies of justice consider it necessary to cite and borrowing legal conclusions as their earlier decisions, as well as decisions of other judicial and arbitration bodies. It is noted that absence of a legal confirmation of the lawmaking powers in international judicial bodies does not prevent the recognition that they actually create the international Law, and the result (documents) is manifested by the judgments which reasoning contains universally binding regulations, i.e., judicial precedents. Having analyzed the decision on the case of the “Norstar” vessel in a dispute between Panama and Italy, the author concludes that in accordance with the established practice of applying various pretrial dispute decisions, that a state is not obligated to continue exchange of opinions if it comes to a conclusion that the possibilities to reach a settlement have been exhausted. Investigated that As regards the case Ghana versus Cȏte D’Ivoire that concerns delimitation of the continental shelf beyond 200 nautical miles boundary, the Special Chamber has applied the same methodology for its delimitation which was proposed by the International Court of Justice and became a logical regulatory addition to the provisions of the UN Convention on the Law of t he Sea.

The key words: International Tribunal for the Law of the Sea, law-making activity of the bodies of international justice, established jurisprudence, detainment and arrest of merchant ships, the methodology of maritime delimitation.

 

REFERENCES

Brabandere De, E. (2016). The Use of Precedent and External Case Law by the International Court of Justice and the International Tribunal for the Law of the Sea. The Law & Practice of International Courts and Tribunals, 15, 1, 24-55.

Buromenskiy, M.V. (2006) (ed.). Mizhnarodne pravo [International law]. Кyiv: Jurinkom Inter. [in Ukrainian].

Butkevich, V.G., Mizik, V.V., Zadorozhniy, О.V. (2002). Mizhnarodne pravo. Оsnovi teorii [International law. Basic theories]. Кyiv: Lybid. [in Ukrainian].

Case concerning territorial and maritime dispute between Nicaragua and Honduras in the Caribbean Sea (Nicaragua v. Honduras). Judgment of 8 October 2007. Retrieved from: https://www.icj-cij.org/files/case-related/120/120-20071008-JUD-01-00-EN.pdf

Case concerning maritime dispute (Peru v. Chile). Judgment of 27 January 2014 p., para.111. Retrieved from: https://www.icj-cij.org/files/case-related/137/137-20140127- JUD-01-00-EN.pdf

Dispute concerning delimitation of the maritime boundary between Bangladesh and Myanmar in the Bay of Bengal (Bangladesh/Myanmar). Judgment of 14 March 2012. Retrieved from: https://www.itlos.org/fileadmin/itlos/documents/cases/case_no_16/pub­lished/C16-J-14_mar_12.pdf

Dispute concerning delimitation of the maritime boundary between Ghana and Cote D’Ivoire. Judgment of 23 September 2017. Retrieved from: https://www.itlos.org/filead­min/itlos/documents/cases/case_no.23_merits/C23_Judgment_23.09.2017_corr.pdf

Ginsburg, T., McAdams, R.H. (2004). Adjudicating in Anarchy: An Expressive Theory of International Dispute Resolution. William and Mary Law Review, 45, 4, 1229-1339.

Guillaume, G. (2011). The Use of Precedent by International Judges and Arbitrators. Journal of International Dispute Settlement, 2, 1.

Hronovski, N. (2013). Formuvannia edinoho yevropeiskoho standartu prav liudyny i osno­vopolozhnykn svobod [The formation of a common European standard of human rights and fundamental freedoms]. Yevropeiske parvo. [European Law], 1-2, 14-27. Retrieved from: http://real.mtak.hu/16584/1/ [in Ukrainian].

Ispolinov, A.S. (2017). Pretsedent v mezhdunarodnom prave (na primere Mezhdunarodnogo suda OON, YESPCH, VTO i suda YEAES) [A precedent in international law (on the example of the International Court of Justice, the European Court of Human Rights, the WTO, and the Court of the EAEU)]. Zakonodatel’stvo [Law], 1, 76-82. Retrived from https://docs.google.com/viewer?url=https://zakon.ru/LibraryHome/DownloadPub?_ id=4479 [in Russian].

Jacob, M. (2011). Precedents: Lawmaking Through International Adjudication, 12 GERMAN L.J.

Kyivez, О. (2012). Metodologiya mizhnarodnoho prava u konteksti doslidzhennia dzherel mizhnarodnoho prava: dekilka zagalnyih rozdumiv pro vichne [Methodology of inter­national law in the context of the study of sources of international law: several general thoughts about eternal]. Ukrainskiy chasopis mizhnarodnoho prava. [Ukrainian Journal of International Law], 1-2, 42-46. [in Ukrainian].

Martinez, J. (2003). Towards an International Judicial System. Stanford Law Review, 56, 2, 429-529.

Romano, C.P.R. (1999). The Proliferation of International Judicial Bodies: The Pieces of the Puzzle. New York University Journal of International Law and Policy, 31, 709-751. Retrieved from: http://www.pict-pcti.org/ publications/PICT_articles/JILP/Romano.pdf

Rules of the Tribunal (ITLOS/8), as adopted on 28 October 1997 and amended on 15 March 2001, 21 September 2001, 17 March 2009 and 25 September 2018. Retrieved from: https://www.itlos.org/fileadmin/itlos/ documents/basic_texts/Itlos_8_E_25.09.18.pdf

Shahabuddeen, M. (1996). Precedent in the World Court. Cambridge; New York: Cambridge University Press.

Shevchuk, S.V. (2007). Sudova pravotvorchist: svitivyi dosvid y perspektivy v Ukraini [Judicial lawmaking: world experience and perspectives in Ukraine]. Кyuv: Referet. [in Ukrainian].

The m/v “Norstar”case (Panama v. Italy). Preliminary objections. Judgment of 4 Novemder 2016. Retrieved from https://www.itlos.org/fileadmin/itlos/documents/cases/case_no.25/ Preliminary_Objections/Judgment/C25_Judgment_04.11.16_orig.pdf

The M/V “Norstar” Case (Panama v. Italy). Judgment of 10 April 2019. Retrieved from https://www.itlos.org/fileadmin/itlos/documents/cases/case_no.25/Judgment/C25_ Judgment_10.04.pdf

 

Бойко І.С. Прецедентна практика Міжнародного трибуналу з морського права. – Стаття.

Автором статті у межах науково-практичної дискусії щодо сутності правотворчості міжнародних судових інституцій доведено, що судова практика Міжнародного трибуналу з морського права є прецедентною. Визначено, що міжнародні органи правосуддя вважають за необхідне цитувати та запозичувати правові позиції як своїх раніше прийнятих рішень, так й рішень інших судово-арбітражних органів. Зазначено, що відсутність юридичного закріплення правотворчих повноважень у міжнародних судових органів не заважає визнати, що фактично вони творять право, а результатом (актами-документами) є рішення, які у мотивувальній частині містять загальнообов’язкові нормативні положення, тобто судові прецеденти. Проаналізувавши рішення у справі щодо судна “Норстар” у спорі між Панамою та Італією, автор робить висновок, що Міжнародний трибунал з морського права відповідно до усталеної судової практики щодо застосування різних засобів досудового вирішення спірних питань, вказав на те, що держава не зобов’язана продовжувати обмін думками, коли приходить до висновку, що можливості досягнення згоди були вичерпані. Спираючись на власні попередні рішення щодо затримання та арешту суден, Трибунал сформулював правову позицію щодо здійснення дипломатичного захисту державою її громадян, при цьому судно, яке ходить під прапором певної держави, його екіпаж, вантаж на борту, власник та кожна особа, яка бере участь у роботі судна, повинні розглядатись як такі, що пов’язані з державою прапора, незалежно від їх національності. Досліджено, що у справі між Ганою та КотД’Івуаром щодо делімітації континентального шельфу за межами 200 морських миль спеціальна камера МТМП застосувала ту ж методику, що і для його делімітації в межах 200 морських миль, яка була запропонована Міжнародним Судом ООН та стала логічним нормативним доповненням положень Конвенції ООН з морського права 1982 р.

Ключові слова: Міжнародний трибунал з морського права, правотворча діяльність органів міжнародного правосуддя, усталена судова практика, затри­мання та арешт суден, методологія делімітації морських просторів.

 

Бойко И.С. Прецедентная практика Международного трибунала по мор­скому праву. – Статья.

Автором статьи в рамках научно-практической дискуссии о сущности правотворчества международных судебных институтов доказано, что судебная практика Международного трибунала по морскому праву является прецедентной. Определено, что международные органы правосудия считают необходимым цитировать и заимствовать правовые позиции как своих ранее принятых решений, так и решений других судебно-арбитражных органов. Указано на то, что отсутствие юридического закрепления правотворческих полномочий у международных судебных органов не мешает признать их фактически творящими право, а результатом (актами-документами) считать решения, которые в мотивировочной части содержат общеобязательные нормативные положения, то есть судебные прецеденты. Проанализировав решение по делу в отношении судна “Норстар” в споре между Панамой и Италией, автор делает вывод, что Международный трибунал по морскому праву в соответствии с устоявшейся судебной практикой по применению различных средств досудебного рассмотрения спорных вопросов, указал на то, что государство не обязано продолжать обмен мнениями, если оно считает, что возможности достижения согласия исчерпаны. Опираясь на собственные предыдущие решения по задержанию и аресту судов, Трибунал сформулировал правовую позицию по осуществлению дипломатической защиты государством своих граждан, при этом судно, которое ходит под флагом данного государства, его экипаж, груз на борту, владелец и каждое лицо, участвующее в работе судна, должны рассматриваться как связанные с государством флага, независимо от их национальности. Доказано, что в деле между Ганой и Кот-Д’Ивуаром в отношении делимитации континентального шельфа за пределами 200 морских миль специальная камера МТМП применила аналогичную методику при делимитации в пределах 200 морских миль, предложенную Международным судом ООН и ставшею логическим нормативным дополнением положений Конвенции ООН по морскому праву 1982г.

Ключевые слова: Международный трибунал по морскому праву, правотворческая деятельность органов международного правосудия, устоявшаяся судебная практика, задержание и арест судов, методология делимитации морских пространств.

Адреса редакції

 м. Одеса, Україна
Фонтанська дорога, 23
Національний університет «Одеська юридична академія»,
Кафедра морського та митного права

 +38(048) 719-88-12

Відповідальний секретар журналу – д.ю.н., с.н.с., доцент, завідувач лабораторії кафедри морського та митного права, доцент кафедри
Аверочкіна Тетяна Володимирівна

 (096)361-39-75, (095)943-84-95

lex_portus@onua.edu.ua
lexportus.journal@gmail.com

Ми знаходимося