Wednesday, 02 December 2020

Lex Portus

Joanna Siekiera*

Legal consequences of ocean change in the South Pacific – outline of the problem

View full text

Suggested citation:

Siekiera, J. (2019). Legal consequences of ocean change in the South Pacific – outline of the problem. Lex Portus, no. 5, 7-20. https://doi.org/10.26886/2524-101X.5.2019.1

*Joanna Siekiera, Doctor of Public Policy, International Lawyer at the Faculty of Law, member of the Bergen Pacific Studies Research Group at the University of Bergen (1, Magnus Lagabøtesplass, 5020, Bergen, Norway)

 

ABSTRACT

Global climate change scenarios are seen as future concerns, but this is not the case for the Pacific island countries and territories. The natural sciences have already built substantial knowledge about the oceanographic, geological and atmospheric processed associated with global warming and ocean change. Nonetheless, deep views from the social sciences, as well as legal perspective, need to be collected, analysed and executed, in order to know what happens when the climate change effects threaten the viability of sovereign states. Small island developing states contributed the least to global warming, yet they are suffering the most from its effects, while legal consequences of losing the most or all of their territory will lead those nations to the threat of losing sovereign status in the international arena. The Pacific Ocean, being the largest water basin on Earth, remains an isolated region in terms of geopolitics and research. This article is therefore a modest attempt to collect models and scenarios of the future of the Pacific states concerning their full existence as the equal legal entities, but also to present some international law proposals in this matter. Secondly, its goal is to sensitize European readers to certain issues of the geographically remote South Pacific, which might eventually affect all of us.

The key words: climate change, ocean change, Pacific, South Pacific, legal consequences.

 

REFERENCES

Barnett, J., Campbell, J. (2010). Climate change and Small Island States: Power, Knowledge and he South Pacific. Earthscan from Routledge, Abingdon.

Burkett, M. (2011). The Nation Ex-Situ: On climate change, deterritorialized nationhood and the post-climate era. Climate Law, 2.

Busch, S.V. (2018). Sea Level Rise and Shifting Maritime Limits: Stable Baselines as a Response to Unstable Coastlines. Arctic Review on Law and Politics, 9.

Caron, D.D. (2009). When law makes climate change worse: rethinking the law of base­lines in light of a rising sea level. Ecology Law Quarterly, 17.

D’Arcy, P. (2006). The People of the Sea: Environment, Identity, and History in Oceania. University of Hawai’i Press, Honolulu.

Fry, G., Tarte, S. (2015). The New Pacific Diplomacy. Australian National University Press, Canberra.

Gerrard, M.B., Wannier, G.E. (2013). Threatened Island Nations: Legal Implications of Rising Seas and a Changing Climate. Cambridge University Press, Cambridge.

Hau’ofa, E. (1994). Our Sea of Islands. The Contemporary Pacific, 6.

Hvidig, E. (2003). Both Sides of the Beach: Knowledges of Nature in Oceania, in: Nature Across Cultures: Non-Western Views of the Environment and Nature. Kluwer Academic, Dordrecht.

International Union for Conservation of Nature (IUCN) (2017). The Ocean and Climate Change. Issues Brief, November.

International legally binding instrument under the United Nations Convention on the Law of the Sea on the conservation and sustainable use of marine biological diversity of areas beyond national jurisdiction of 24 December 2017 (A/72/L.7)

International Organization for Migration (IOM), Implementation of the Workplan of the Task Force on Displacement under the Warsaw International Mechanism for Loss and Damage: Mapping Human Mobility (Migration, Displacement and Planned Relocation) and Climate Change in International Processes, Policies and Legal Frameworks, Analysis Report, August 2018.

Jedrusik, M. (2005). Wyspy tropikalne. W poszukiwaniu dobrobytu. [Tropical Islands. In search of prosperity]. Wydawnictwa Uniwersytetu Warszawskiego, Warsaw. [in Polish].

Kubota, G. (2001). Micronesia vanishing as climate warms up. Star Bulletin, 12(63).

Lal, B.V., Fortune, K. (2000). The Pacific Islands: An Encyclopedia. University of Hawai’i Press, Honolulu.

Laffoley, D., Baxter, J.M. (2016). Explaining ocean warming: causes, scale, effects and consequences. IUCN Publication, Gland.

Montevideo Convention on the Rights and Duties of States, 1933 (The Governments rep­resented in the Seventh International Conference of American States). Treaties.un.org. Retrieved from: https://treaties.un.org/doc/Publication/UNTS/LON/Volume%20165/v165. pdf (2019, October, 10).

Nicholls, R.J., Cazenave, A. (2010). Sea-Level Rise and Its Impact on Coastal Zones. Science, 328.

Overton, J. (1993). Small states, big issue? Human geography in the Pacific Islands. Singapore Journal of Tropical Geography, 14, 2. https://doi.org/10.1111/j.1467-9493.1993. tb00052.x

Paris Agreement under the United Nations Framework Convention on Climate Change, 2016 (United Nations). Eur-lex.europa.eu. Retrieved from: https://eur-lex.europa. eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:22016A1019(01)&from=EN (2019, October, 17).

Rayfuse, R.G. (2011). International Law and Disappearing States: Utilising Maritime Entitlements to Overcome the Statehood Dilemma. UNSW Law Research Paper, 52.

Singapore Journal of Tropical Geography. Vol. 14(2).

Schofield, C. (2009). Shifting Limits? Sea Level Rise and Options to Secure Maritime Jurisdiction Claims. Carbon & Climate L. Rev., 405.

Siekiera, J. (2017). The Pacific Islands Forum 2015, Port Moresby. New Zealand Yearbook of International Law, 13.

Convention on the Law of the Sea, 1982 (United Nations). The official website of UN. Retrieved from: http://www.un.org/depts/los/convention_agreements/texts/unclos/ unclos_e.pdf (2019, October, 15).

Convention Relating to the Status of Refugee, 1951 (United Nations). The official web­site of the UN Refugee Agency. Retrieved from: https://www.unhcr.org/3b66c2aa10 (2019, October, 20).

United Nations Framework Convention on Climate Change, 1992 (United Nations). United Nations Climate Change. Retrieved from: https://unfccc.int/resource/docs/convkp/con­veng.pdf (2019, October, 15).

United Nations High Commissioner for Refugees (UNHCR) (2009). Climate Change and Statelessness: an Overview. 15 June.

United Nations High Commissioner for Refugees (UNHCR) (2011). Summary of Deliberations on Climate Change and Displacement. April.

Warner, R., Schofield, C. (2012). Climate Change and the Oceans: Gauging the Legal and Policy Currents in the Asia Pacific and Beyond. Edward Elgar Publishing, Cheltenham.

 

Сіекіера Й. Правові наслідки змін океану у Південно-Тихоокеанському регіоні – нариси проблеми. – Стаття.

Глобальні сценарії зміни клімату розглядаються переважно як проблеми майбутнього, але це не стосується тихоокеанських острівних країн та територій. Природничими науками уже набуто значних знань про океанографічні, геологічні та атмосферні процеси, пов’язані з глобальним потеплінням та змінами океану. Тим не менш, на теперішній час все ще необхідно зібрати, проаналізувати та здійснити дослідження у сфері соціальних наук, а також з правової точки зору, з метою визначення наслідків змін клімату, що загрожують життєздатності суверенних держав. Невеликі острівні держави, що розвиваються, сприяли глобальному потеплінню, але вони й найбільше страждають від його наслідків. Правові наслідки втрати більшої частини чи взагалі всієї їх території приведуть ці країни до загрози втрати суверенного статусу на міжнародній арені. Тихий океан, будучи найбільшим водним басейном на Землі, залишається ізольованим регіоном з точки зору геополітики та досліджень. Тому ця стаття є спробою зібрати моделі та сценарії майбутнього тихоокеанських держав щодо їх повноцінного існування як рівноправних юридичних осіб, а також представити деякі пропозиції до сучасного міжнародного права у цьому питанні. По-друге, його мета полягає також у приверненні уваги європейських читачів до окремих питань географічно віддаленого півдня Тихого океану, які можуть врешті решт торкнутися усіх нас. Автором було окреслено різноманітні багатопрофільні та багатошарові наслідки зміни океану, що стосуються Південно-Тихоокеанських острівних держав. Юридичні проблеми у дослідженій сфері автор розподіляє на три основні групи: ті, що стосуються теоретичного підходу до суверенітету прибережних держав; міжнародно-правові та економічні наслідки зменшення чи остаточного позбавлення виключних економічних зон, і, нарешті, правовий статус людей, змушених залишити місця проживання через підвищення рівня моря.

Ключові слова: зміна клімату, зміна океану, Тихий океан, Південно-Тихоокеанський регіон, правові наслідки.

 

Сиекиера Й. Правовые последствия изменений океана в Южно-Тихоокеанском регионе – очерки проблемы. – Статья.

Глобальные сценарии изменения климата рассматриваются преимущественно как проблемы будущего, однако это не касается тихоокеанских островных государств и территорий. Естественными науками уже приобретены значительные объемы знаний об океанографических, геологических и атмосферных процессах, связанных с глобальным потеплением и изменениями океана. Тем не менее, в настоящее время все еще необходимо собрать, проанализировать и провести исследования в области социальных наук, а также с правовой точки зрения, с целью определения последствий изменений климата, угрожающих жизнеспособности суверенных государств. Небольшие островные развивающиеся государства способствовали глобальному потеплению, но они и больше всего страдают от его последствий. Правовые последствия потери бо́льшей части или вообще всей их территории приведут эти страны к угрозе утраты суверенного статуса на международной арене. Тихий океан, будучи крупнейшим водным бассейном на Земле, остается изолированным регионом с точки зрения геополитики и исследований. Поэтому данная статья является попыткой собрать модели и сценарии будущего тихоокеанских государств относительно их полноценного существования как равноправных юридических лиц, а также дать некоторые предложения по усовершенстанию современного международного права в этом вопросе. Во-вторых, его цель заключается также в привлечении внимания европейских читателей к отдельным вопросам географически удаленного юга Тихого океана, которые могут в конце концов коснуться всех нас. Автором были обозначены различные многопрофильные и многослойные последствия изменения океана, касающиеся Южно-Тихоокеанских островных государств. Юридические проблемы в исследованной области автор распределяет на три основные группы: касающиеся теоретического подхода к суверенитету прибрежных государств; международно-правовые и экономические последствия уменьшения или окончательного лишения исключительных экономических зон, и, наконец, правовой статус людей, вынужденных покинуть места проживания из-за повышения уровня моря.

Ключевые слова: изменение климата, изменение океана, Тихий океан, Южно-Тихоокеанский регион, правовые последствия.

Editorial Board Address

Ukraine, Odesa, Fontanska Doroga, 23
National University “Odessa Academy of Law”,
Department of Maritime and Customs Law

Executive Secretary: Averochkina Tetiana, Doctor of Law, Senior researcher, Associate Professor, Head of the Laboratory of the Department of Maritime and Customs Law of the National University "Odessa Law Academy".

(096) 361-39-75; (095) 943-84-95;

info@lexportus.net.ua