Saturday, 27 February 2021

Lex Portus

Liudmyla Kormych*

The gender equality in maritime industries: transnational law perspectives

View full text

Suggested citation:

Kormych, L. (2020). The gender equality in maritime industries: transnational law perspectives. Lex Portus, 3, 24-43.

*Liudmyla Kormych, Doctor of Historical Sciences, Professor, Head of the Public Organization “South-Ukrainian Center of Gender Problems” (30, Admiralskyi prospect Ave., Odessa, Ukraine)



The article examines the international legal frameworks for ensuring the gender equality in maritime industries. This issue has been on in the agenda of international maritime community since 1988. Two major groups of respective sources are represented by international instruments on women’s rights and specific international instruments on the realization of sustainable development goals within maritime. However, specific obligatory agreements on work in maritime industries do not provide sufficient regulation environment for achieving the aim of integration of women, as evidenced by their low percentage in the industry according to statistics. The issue can be effectively solving through sharing policies and practices that are based on affirmative actions and are aimed on granting access to maritime training, recognizing needs of women working in maritime and protecting their rights. It is argued that the latter leads to enhancing the role of the soft law and the supranational, private and hybrid rulemaking in the field. This conclusion is illustrated by the analyses of the acts of International Maritime Organization and International Labour Organization and their cooperation with NGOs and private actors. The complexity of legal regulation, which focused on ensuring gender equality for offshore maritime workers, is caused by existing of the series of overlapping legal regimes, which is common for regulation of shipping. Acknowledging the peculiarities of legal regulation, the system of rule-making subjects and the focus on empowering women within the policies of such subjects, leads to conclusion of the essential potential of the transnational approach to the issue.

The key words: gender equality, maritime industries, women in maritime, empowering, transnational law, IMO, ILO, CEDAW.



Amendments to The Code Relating to Regulation 4.3 of the MLC, 2006 (2016) (International Labour Conference). Web site of International Labour Organization. Retrieved May 3, 2020, from:

Belcher, P., Sampson, H., Thomas, M., Zhao, M., Veiga, J. (2003). Women Seafarers: Global Employment Policies and Practices. Geneva. International Labour Office.

Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination Against Women, 1979 (UN General Assembly). United Nations Treaty Series, 1249, 13.

Convention on the Law of the Sea, 1982 (United Nations). The official website of UN. Retrieved May, 5, 2020, from: texts/unclos/unclos_e.pdf

Declaration on the Elimination of Violence against Women, 1993 (UN General Assembly). A/RES/48/104. Web site of UN. Retrieved May 4, 2020, from:

Final Act of the Conference of Parties to the International Convention on Standards of Training, Certification and Watchkeeping for Seafarers (STCW), 2010 (International Maritime Organization). Web site of International Maritime Organization. Retrieved May 2, 2020, from:

Friedman, L. (2002). One world: notes on the emerging legal order. In: Likosky, M. (Ed.) Transnational Legal Processes: Globalisation and Power Disparities. Trowbridge: Cambridge University Press. Pp. 23-40.

Gender diversity in maritime. Spinnaker Global. 20 February, 2019. Retrieved May 4, 2020, from:

Goettsche-Wanli, G. (2019). Gender and the Law of the Sea: a Global Perspective. In: Papanicolopulu, I. (Ed.) Gender and the Law of the Sea. Leiden. BRILL. Pp. 25-82.

Guidance on Eliminating Shipboard Harassment and Bullying, 2016 (The International Chamber of Shipping & the International Transport Workers’ Federation). Web site of International Chamber of Shipping. Retrieved May 2, 2020, from:

IMO Technical Cooperation Annual Report, 2018 (International Maritime Organization). Web site of International Maritime Organization. Retrieved May 2, 2020, from:

International Convention on Standards of Training, Certification and Watchkeeping for Seafarers, 1978 (International Maritime Organization). Retrieved May 3, 2020, from:

Kitada, M. & Tansey, P. (2018). Impacts of CRS on Women in Maritime Sector. In: Froholdt, L.L. (Ed.) Corporate Social Responsibility in the Maritime Industry. Cham. Springer. Pp. 237-252.

Koh, H. (2006). Why transnational law matters. Penn State Law Review, 24(4), 745-753.

Maritime Labour Convention, 2006 (International Labour Organisation). Web site of International Labour Organization. Retrieved May 3, 2020, from:

Maternity Protection Convention. (C. 183) (International Labour Organisation). International Legal Materials. 40(1). 2-10. doi:10.1017/S0020782900010950

Pape, M. (2019). Women in The Maritime Community – Closing A Gender Gap as Wide as The Ocean? European Parliamentary Research Service Blog. Retrieved May 3, 2020, from:

Protocol to Prevent, Suppress and Punish Trafficking in Persons, Especially Women and Children, supplementing the United Nations Convention against Transnational Organized Crime, 2003 (UN General Assembly). United Nations Treaty Series, 2237, 319, Doc. A/55/383.

Report on Integration of Women in the Maritime Sector, 2012 (IMO Technical Cooperation Committee). Retrieved May 3, 2020, from: URL:

Resnik, J. (2012). Comparative (in)equalities: CEDAW, the jurisdiction of gender, and the heterogeneity of transnational law production. International Journal of Constitutional Law, 10, 2, 531-550.

Resolution 2(11) on the establishment of a Commission on the Status of Women, 1946 (ECOSOC). E/RES/2/11. UN Doc. E/90, E/84 (1946).

Resolution 5(I) on the establishment of a Commission on Hunan Rights and a Sub-Commission on the Status of Women, 1946 (ECOSOC). UN Doc. E/27 (1946).

Resolution A 1147(31) on Preserving the legacy of the World Maritime theme for 2019 and Achieving a Barrier-Free Working Environment for Women in the Maritime Sector, 2019 (International Maritime Organization). Web site of International Maritime Organization. Retrieved May 2, 2020, from:

Review of Maritime Transport, 2019. UNCTAD/RMT/2019/Corr.1. United Nations. Geneva.

Rules and guidelines for consultative status of non-governmental international organizations with the International Maritime Organization, 2019 (International Maritime Organisation. External Relations Office Legal Affairs and External Relations Division). Web site of International Labour Organization. Retrieved May 4, 2020, from:

Shin, Y.J. (2017). A Transnational Human Rights Approach to Human Trafficking: Empowering the Powerless. Leiden. Brill.

The Beijing Declaration and the Platform for Action: Fourth World Conference on Women, Beijing, China, 4-15 September 1995 (United Nations & World Conference on Women). New York: Dept. of Public Information, United Nations, 1996.

UN Women & United Nations Global Compact, 2011. Women’s Empowerment Principle. Equality means Business. A Partnership Initiative of UN Women and the UN Global Compact Office. New York.

WISTA International and The International Maritime Organisation, IMO, Sign Memorandum of Understanding. (2020) Maritime Getaway. Retrieved May, 5, 2020, from:

Women seafarers, 2019. ITF Seafarers. Retrieved May, 5, 2020, from:

World Maritime Day 2019. Web site of International Maritime Organization. Retrieved May, 4, 2020, from:

Zang, P. & Zhao, M. (2015). Chinese Women Seafarers: Past, Present and Prospect. In: Kitada, M., Williams, E., Froholdt, L.L. (Eds.) Maritime Women: Global Leadership. Heidelberg: Springer. Pp. 235-254.


Кормич Л. Гендерна рівність у морській галузі: перспективи транснаціонального права. – Стаття.

У статті розглядається міжнародно-правове забезпечення ґендерної рівності у морській галузі. Це питання перебуває на порядку денному міжнародної морської спільноти з 1988 року. Дві основні групи відповідних джерел представлені міжнародними інструментами щодо прав жінок та специфічними міжнародними інструментами щодо реалізації цілей сталого розвитку у морській галузі. Однак конкретні обов’язкові угоди про працю у морській галузі не забезпечують достатнього регуляторного середовища для досягнення мети інтеграції жінок. Про це, згідно зі статистичними даними, свідчить низький відсоток їх працевлаштування у галузі. Це питання може бути ефективно вирішене шляхом поширення політик та практик, які базуються на позитивних діях та спрямовані на надання доступу до морської підготовки, визнання потреб жінок, які працюють у морській галузі, та захисту їх прав. Стверджується, що останнє приводить до посилення ролі м’якого права, а також наднаціональної, приватної та гібридної нормотворчості у цій сфері. Цей висновок ілюструється аналізом актів Міжнародної морської організації та Міжнародної організації праці та їх співпрацею з неурядовими громадськими організаціями та приватними суб’єктами. Складність правового регулювання, яке зосереджувалось на забезпеченні гендерної рівності для морських працівників, обумовлена існуванням різноманітних і таких, що перетинаються, правових режимів, що є властивим правовому забезпеченню мореплавства. Визнання особливостей правового регулювання, системи нормотворчих суб’єктів та орієнтація на розширення прав і можливостей жінок в рамках політики таких суб’єктів, приводить до висновку щодо суттєвого потенціалу транснаціонального підходу до цього питання.

Ключові слова: гендерна рівність, морська галузь, жінки у морській галузі, розширення прав і можливостей, транснаціональне право, ММО, МОП, КЛДЖ.


Кормич Л. Гендерное равенство в морской отрасли: перспективы транснационального права. – Статья.

В статье рассматривается международно-правовое обеспечение гендерного равенства в морской отрасли. Этот вопрос находится на повестке дня международной морской общественности с 1988 года. Две основные группы соответствующих источников представлены международными инструментами по правам женщин и специфическими международными инструментами по реализации целей устойчивого развития в морской отрасли. Однако конкретные обязательные соглашения о труде в морской отрасли не обеспечивают достаточной регуляторной среды для достижения цели интеграции женщин. Об этом, согласно статистическим данным, свидетельствует низкий процент их трудоустройства в отрасли. Этот вопрос может быть эффективно решен путем распространения политик и практик, основанных на положительных действиях и направленных на предоставление доступа к морской подготовке, признание потребностей женщин, работающих в морской отрасли и защиты их прав. Утверждается, что последнее приводит к усилению роли мягкого права, а также наднационального, частного и гибридного нормотворчества в этой сфере. Этот вывод иллюстрируется анализом актов Международной морской организации и Международной организации труда и их сотрудничеством с неправительственными общественными организациями и частными субъектами. Сложность правового регулирования, которое сосредоточено на обеспечении гендерного равенства для морских работников, обусловлена существованием разнообразных и пересекающихся правовых режимов, что свойственно правовому обеспечению мореплавания. Признание особенностей правового регулирования, системы нормативных субъектов и ориентация на расширение прав и возможностей женщин в рамках политики таких субъектов, приводит к выводу о существенном потенциале транснационального подхода к этому вопросу.

Ключевые слова: гендерное равенство, морская отрасль, женщины в морской отрасли, расширение прав и возможностей, транснациональное право, ИМО, МОТ, КЛДЖ.


Editorial Board Address

Ukraine, Odesa, Fontanska Doroga, 23
National University “Odessa Academy of Law”,
Department of Maritime and Customs Law

Executive Secretary: Averochkina Tetiana, Doctor of Law, Senior researcher, Associate Professor, Head of the Laboratory of the Department of Maritime and Customs Law of the National University "Odessa Law Academy".

(096) 361-39-75; (095) 943-84-95;